Морды᾽ яхам᾽ хаврахая хансо᾽᾽мини ня᾽᾽амна паднаӈгуни᾽.
Тикы ӈэдалёр᾽᾽мами᾽ Ямальской район ня᾽᾽ана ӈэда тулырто᾽ тянё Ӈэрм᾽ тер ненэцие᾽ «Ямалм᾽» нюбета общественной мандалабцо᾽ (движение᾽) сертадась. Тикы движение᾽ ненэцяӈг᾽᾽ савари вадари᾽᾽ вадеӈани᾽. Мале сян ям᾽ манэць тасланинзь᾽᾽, тикы ям᾽ манэсарти᾽ Бованенково᾽ харад, Парнэ᾽ саля᾽ хэбидя я, Морды᾽ яха᾽ няв, халядана ненэцие᾽ харад Морра᾽ сале. Тикы ё таремгав мани᾽ хавнани᾽ ученой мале манэсармыдо᾽. Тикы᾽ хавна ханзер хойхы ненэця᾽᾽ вахтовик᾽ ня тикана илевамдо᾽ ӈани тасламбвэдонзь᾽᾽. Ям᾽ теневанаӈэ нянани᾽ ядермэхэ᾽ сидя илхы халядана ненэй ненэцяӈг᾽ Пупта няби Ханута. Пыди᾽ маня᾽᾽ Альбинана᾽᾽ хасава няха᾽, Морра᾽ саляна соявэхэ᾽, иланди᾽ ямбан яхананди᾽ ӈэда хуркари серо᾽ ёльце савовнв теневыди᾽, тасламбиди᾽.
Нерде᾽ няна таняӈы ё манэманзь неняӈг᾽ иры᾽ нерденяна хэвандянинзь᾽. Ям᾽ теневанаюни᾽ ненэцие᾽ лахарёхот («хойхы почтавна») Морды᾽ яхам᾽ мадавахадана намдвэхэнзь᾽. Сянпой вэркулван ӈанохона тоӈаханзь᾽. Пыди ᾽вадахананди᾽ тидари сабе пэрцянди᾽ яӈгован ӈэдалёрць хэсь тара.
Костяха᾽ Альбинаха᾽ сидни᾽ вадасипой ӈэдараӈаханзь᾽, Александра᾽ вадарта хано᾽ мюдти᾽ тахамана тярць таслайдинзь᾽. Ти, тарем саво᾽ иры᾽ 16 яляна нини᾽ ямданаван, ӈамгэрини᾽ малахая, юхунами᾽ пэӈгая едэй ё манэманзь пями᾽. Хардахад хуркари ӈамгэри᾽᾽ тэмдаванзь табадаць᾽᾽: нянё, конфета᾽᾽, свежей овощь᾽᾽.
Етри тэхэна ӈэдалёмад тедав тамна нензэй ӈамгэна миӈани᾽. Ям᾽ теневанаюни᾽ сидни᾽ хосая мерета ӈанона тоӈаханзь᾽. Вэркулвахад Бованенково᾽ ёльцянд ӈанона нензавна мэвэва᾽᾽ 40 км пир. Морды᾽ яха᾽ мюмня мэвандава᾽᾽ 150 км. Хубта᾽ няна ӈарковна мерцьмясь, иканя хамбанда ӈарма нид тадта᾽᾽ма серта нинизь тов᾽. Пуня мимани᾽ ёльцаӈгана камерани᾽ нэкалтынима᾽. Тад манэць Морды᾽ яха латакая хараляӈг яха ӈэвы.
Нерде нулта᾽᾽мава᾽᾽ Нерута. Тикы Морды᾽ яха маханяӈэюм тарка᾽ Нерута яха᾽ нявхана ӈэда тахабэй пэндъя («Восьмерка» яха᾽ хэвхана ӈэвана᾽ мальӈгана мякдана᾽᾽ ӈыхыяхад маниеваць᾽᾽). Ненадумдмида᾽᾽ тарця᾽᾽ N 69º51'32,7'' E 068º52'43,2''. Тедав тикы пэндъя нянда сыръита юӈгу. Тикана юседана ӈобкад пурцавэй еси᾽ лоӈг. Пинкабтада кино᾽᾽ тикана сертабава сер ӈа.
Пэндъяӈэ 1990-й по᾽ пиркана сертавы, нэмаданда сидямбой по манзаравысь. Хойхана мэна᾽᾽ тикад ӈаврадамдо᾽ тэмдабавыць᾽᾽, нямдо᾽, халэ, ӈамзи мипвыць᾽᾽. Хахаяда мякад мэна ненэць вадана тикы пэндъям᾽ иле хардато᾽ вэва ӈэва᾽ нид пакалмэдо᾽.
Александра, Пупта, Ханута:
(нажмите "Читать полностью")
Нерута᾽ пуд Валерий Худи᾽ мят нултаваць᾽᾽. Мята ӈэсь ти: N 70º00'59,8'' E 068º47'29,4''. Валера ӈамдёда ненэць, тэда юӈгу. По᾽ ямбан мята тари нензэй ян᾽ палпида, халядамда Морды᾽ яхахад, хахаяда тохот пэрӈа.
Пупта няби Валерий Худи:
Пэвсюмя᾽ няна яхам᾽ тамна ӈыльняю хаврахая Бованенково᾽ хэван тэвываць᾽᾽. Тюкона няхаюни᾽ халяда мэта яди᾽ ӈа. Яха᾽ вархана парасин палатка мярвысь, тикы᾽ мюня тамяна сеӈгаваць᾽᾽.
Сидя хасава няха᾽ халяда мэта я:
Бованенково᾽ няӈы я:
Хибяра ӈорта ӈаво᾽ ня᾽᾽амна намдаван харвабта Пубтаха᾽ Ханутаха᾽ (луца᾽ нюбеди᾽ Рустам няби Юра) тыбэрцяха᾽ манэкава хамдёйӈэ илеӈаха᾽. Пэвсюмя᾽ няна пиревы едюрцям᾽ хорӈаваць᾽᾽ (няхаюни᾽ сэркартади᾽ юӈговысь), хубтахана сяйрим᾽ мэва᾽᾽. Ханута илеката вадахананда пыда пиревы халя᾽, растворимой лапша᾽ хавна ӈамгэхэртм᾽ серта ехэра. Тев᾽ ёльцьгана нямбоюд᾽ Бованенкована ӈэда газпромовской ӈаволавана (столовойхана) ӈорцетыхы᾽.
Ям᾽ манэсарти᾽ харад Бованенково саць ӈарка. Тикы хардахад Ямалхана, Россияхана ёльце ӈарка «Газпром᾽» компания сертабада газм᾽ нэкалпада месторождение пере. Тикым᾽ мале 1970-й по᾽ пиркана сертаба пядонзь᾽᾽. СССР᾽ тодо яӈэ хэмяд проектм᾽ 2000-й по᾽ ёльцянд «нултадонзь᾽᾽». Тикы᾽ пуд яланда сянпой похона хой᾽ ниня хуркари сюдбя ӈамгэри᾽᾽ ӈадимяць᾽᾽: буровой вышка᾽᾽, карьер᾽᾽, манзарани᾽᾽ еле мэта харданда пыхыд, тиртя ӈану᾽ ӈамдулава. Бованенковон᾽ Обской станцияхад етя сертавы еся сехэрэвна тось пирты, ямбдада 595 км. Тикы сехэрэвна хуркари ӈамгэри᾽᾽, манзарани᾽᾽ тэврамби᾽᾽. Сэхэрэнда ня᾽᾽амня етя паднава сер ӈа. Тад ӈо ӈэсь ӈо мани᾽ мале тикана ӈэдалёрӈанинзь᾽. Нянда᾽᾽ тензебтембими᾽ сеня, яра᾽ иры᾽ пуданахана Обской станцияхад Альбинам᾽, Начем᾽, Хасаваком᾽ тикы сехэрэвна ӈаврасавэй ӈэдабтамбининзь᾽.
Бованенково᾽ тиртя ӈану᾽ ӈамдулава:
Карской станция:
Буровой вышка᾽ няӈы я:
Тамдая ӈадимы᾽᾽ промышленной объект᾽ ӈэсь ненй ненэцие мюсермахана ӈа. Хусувэй по Бованенково᾽ хардавна Ярсалинской совхоз᾽ сидя бригада ханӈаха᾽. Ты ӈэдарамба ӈэсы᾽ тикавна турма᾽ ёльцяӈгана хардахана манзаидо᾽ ӈэвадалампидо᾽. Тедав понда мерема᾽, сую᾽᾽ лэбартава᾽ нид тикы бригадаха᾽ тальняю тэвва серха нихи᾽ ӈа᾽. Совхоз᾽ тер᾽ хавна харад᾽ ядувна харто᾽ мюсерта ненэця᾽᾽ ӈани ханӈа᾽᾽.
Пудана по᾽ пиркана Бованенково᾽ харад тыбэрцяхана᾽᾽, халяданахана᾽᾽ тэмдаркова яӈэ хая. Пыдо᾽ тюкон᾽ халэ митерпи᾽᾽, ӈавар᾽᾽, бензинм᾽ тэмдаби᾽᾽. Мани᾽ ненэй ненэцие᾽ ханзер харад᾽ тер᾽ ня ӈобт тэвормам᾽ манэман харванинзь᾽. Пыдо᾽ нидо᾽ лавкана (тюкона няхар᾽᾽ лавка), ӈаволавана, газовик᾽ буфетхана, лекар᾽ мякана хумбидо᾽.
2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 17 яля᾽ хубтахана ӈанохона Карской станциян тэвынаць᾽᾽ (тю᾽᾽уй вадемы сехэрэна᾽ пудана станция). Тикад машинанаха Бованенковской порт᾽ ерв, Пуптаха᾽ Ханутаха᾽ савовна нята ня Антон Павлович сидна᾽᾽ ханась. Тикы яля пэвсюмя᾽ няна пыда сидни᾽ матва ян᾽ хаӈась.
Карской станция᾽ хэвхана машинам᾽ ӈатева᾽᾽:
Бованенковской причал (нулаӈгалава). Мост᾽ е᾽᾽эйӈэ Сё᾽ яха᾽ ниня паром ӈа:
Антон Павлович сидна᾽᾽ иле мэта хардан᾽ тэврась. Общежитие᾽ хавна тикана ӈаволава, буфет, лавка, лекар᾽ мя, спортзал, таддикахад ёльце нянани тарана банкомат ӈа᾽᾽.
Бованенково᾽ иле мэта харад:
Хардахана, нулаӈгалава᾽ ядхана Санкт-Петербургхана ӈэда Государственной гидрологической институт᾽ экспедиция᾽ база ӈа. Таня сидни᾽ ям᾽ теневанаюни᾽ тэвраӈаханзь᾽. Пыдо᾽ помнандо᾽ нидо᾽ савовна теневыдо᾽. Мани᾽ харни᾽ яни᾽ тер няку мядоманзь тасламинзь᾽, таминда нянандо᾽ сеӈгани᾽. Тикы е᾽᾽эмня ӈани савари вадарихина ибияни᾽.
Ханута гидролог᾽᾽ ватовна ид᾽ ёрадм᾽ мераби:
Саво᾽ иры᾽ 18, 19 яляна Александра Бованенковона манзарана вахтовик᾽᾽ лаханако няць томась. Тикы хавна Интернетвана (ёльце янота, мирета) ӈарка я᾽ няю мюсермани᾽ ня᾽᾽амна ӈэда материал᾽᾽ ӈэдабтанинзь᾽.
Ӈани яляна мюсермани᾽ня᾽᾽амна тамна ӈока илекам᾽ намтаӈгуда᾽᾽.