«Восьмерка» то᾽ иба (южной) хэв᾽ няю ӈэсываць᾽᾽. Тикана Василий Токолевич Сэротэтто сидна ӈатевысь. Пыда сита Яр-Сале᾽ выӈгана мал тенева᾽᾽. Василий (пэрабсда «Медный», ханяӈэхэна Медкоӈэ нюмдебидо᾽) вэсакорка ненэць, Костяна нисянда᾽ нека᾽ хасава ню. (Костя нямда няданда ӈарковна ӈарка ӈэванда᾽ нид тидяӈэ пэрӈада). Ӈавнанда Василий МОП᾽ «Ярсалинской»᾽ 2-й бригада᾽ ервӈэ таравы. Теда пенсияна мэ. Хасава нюта᾽ ня харто᾽ ӈокая (2000 мян) тыдо᾽ пэрӈа᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽мана мэна᾽᾽ Василий Токолевич Сэротэтто, Мянгча, Савали Подович така Роман. Роман Василий Токолевич᾽ хасава ню:
Василий Токолевич (Медко, «Медный») Сэротэтто:
Тарем тасла Медвович᾽ мядо᾽ маня᾽᾽ ӈэсыва᾽᾽ етри маниейдась. Ӈадьбяна ӈэсына᾽ӈ яд савовна тасламбсетыва᾽᾽. Ӈэсына᾽ тер᾽᾽ вадана таӈок ты᾽᾽ ӈомбато᾽ вэва. Тарси ӈока ты пэрабцонанда таед ни ӈа, етри ӈани мядо᾽ вато᾽ сер ямтаӈга тараӈгу. Ет теда хурка ӈэӈгоданакы, тикы яля недана᾽ нимня Василий Токолевич лакри ӈадимясь, Морды᾽ яха᾽ мюмня ӈанона товысь. Та тыда хасава нюда᾽᾽ пэръядо᾽, пыда халяда.
2015 по᾽ саво᾽ иры᾽ 15 яляна Морды᾽ яха᾽ хэван᾽ ӈэсыва᾽᾽. Вэркована ненадумдма᾽᾽ ти: N 69º57'39,7'' E 068º47'16,8'', нензавна мэнава᾽᾽ 3,5 км пир. Хубтахана хахаяда мякат Ефим няби Яков Яптик тоӈаханзь᾽, пыди᾽ яӈгода тыди᾽ пювэхэ᾽. Ӈавэдана яхам᾽ мадавана᾽ нерня тикы тыди᾽ ховыди᾽.
Морды᾽ яхам᾽ мадава᾽᾽мава᾽᾽ яля ёрколавава᾽᾽:
Хубтахана хаер᾽᾽ нумзь, вэрковам᾽ видеон᾽ сертаванзь мэнинзь᾽. Мансахалмахадана᾽᾽ сюдбя сарёӈэ ладада. Тарця сарёна сава видеом᾽ серта вуни тов.
Вэрковава Лимбя᾽ яхана ханзер ӈэса тарцясь. Ӈопой теда тамна тоянана толхась. Морды᾽ яха саць латакая (вэркованда латад 70 м), енданда вули саӈа. Тикы хавна сюдбя яхам᾽ мадабавы᾽᾽ 300 мян таско сую᾽᾽. Ханяӈыдо᾽ сянпой яля᾽ тяхана со᾽᾽явы᾽᾽.
Мани᾽ няни᾽ манисям᾽᾽ вэркова᾽ ёльцяӈгана хуркари сер᾽᾽ ӈэсеты᾽᾽: ханяӈэхэна ты᾽᾽ сянпой мадасетыдо᾽, тикы᾽ пуд мюд вэрасеты᾽᾽. Ханяӈэхэна ид᾽ сят ӈопой ян᾽ нулцтыд᾽᾽, тарем еремб᾽᾽ ид᾽ няю танаба тара᾽᾽. Яхам᾽ сянпой мадавандо᾽ е᾽᾽эмня ид᾽ няд сиддо᾽ ӈапрамбада яӈгобта тара. Ӈопой икад пуня томахаданда ты᾽᾽ тикарихина ит᾽ пакле ямыбада᾽᾽.
Морды᾽ яха. Костява᾽᾽ ханамда вэрамби:
Тюку яля тына᾽᾽ ӈоб тарем пон пэръянаць᾽᾽. Нерде᾽ няна ӈокаюм᾽ хэвдо᾽ харто᾽ ит᾽ пакалъядаць᾽᾽. Ненесянда ӈод пакалмандо᾽ нерня понбой ид᾽ вархана нуць᾽᾽. Тикы᾽ пуд сянхав ты᾽᾽ ит᾽ таныдаць᾽᾽, тикы нито᾽ пумна ӈокая ты᾽᾽ тари ит᾽ пядыд᾽᾽. Ненециена᾽᾽ тыто᾽ мал мадавам᾽᾽ ӈатець᾽᾽. Тикы᾽ пуд сидя резиновой ӈаном᾽ нядмяць мюд᾽᾽ вэрамба пяць᾽᾽. Ӈано᾽ мюня ӈамдёда мюдм᾽ ӈэва᾽ иняд вадарӈада. (Александр᾽ ханхавм᾽ тэмганда сава ӈэва нид Аля тари тарем ӈаносипой ӈэдабтадась).
Ӈаном᾽ мэтаюна᾽᾽ Ярик няби Мянгча:
Яля мюдамда вэркован᾽ тэврада:
Ӈарка ненецие᾽, ӈацекы᾽᾽ (ебс᾽ мюня ӈамдёда᾽᾽), хоскы ӈанона вэрайдонзь᾽᾽. Вэнекохов᾽᾽ яхам᾽ харто᾽ мададонзь᾽᾽. Тасий тадта᾽᾽мана ӈацекы᾽᾽ яха᾽ вархана мэ᾽᾽. Женя Ярикаха᾽ Майяха᾽ не ню ной᾽ паным᾽ мэӈа, ӈани ӈаацекы᾽᾽ сарёна ной соката᾽᾽:
Вули пуда сидя юд мян ты᾽᾽ (нюсавэй яхадей᾽᾽) яхам᾽ мада ямаць᾽᾽. Ет хуркаривна ид᾽ няю пэръядонзь᾽᾽, вэравдавэй мюдхана ёркарпидонзь᾽᾽, таремгарт мада ямадо᾽. Тикавахад яха᾽ няби няӈы хэвхана хае таслайдонзь᾽᾽. Костява᾽᾽ масхалмы мюд᾽᾽ пуд ит᾽ паклевыдась.
Вэркомадана᾽᾽ 22-й ӈэсына᾽᾽ ян палӈава᾽᾽. Ненадумдмида тарця᾽᾽ N 69º58'00,2'' E 068º44'49,7''. Мядыхы яхадана᾽᾽ нензавна мэвэва᾽᾽ 5 км пир. Теда Морды᾽ яха сятаняӈы хэвхана ӈава᾽᾽, ӈэсыхыдана 40 км пирхана Бованенково харад ӈа. Тикы ӈаркая пияс᾽ (газовой) месторождение. Маня᾽᾽ нина᾽᾽ тикы ям᾽ харто᾽ ядандо᾽ толабидо᾽.
Хойхана мэкад ӈамгари ӈадимя, тикы квадроцикл. Хойхана мэтарт ӈэдакы (луца᾽ падаркана хоёвна ӈэдалёрць треколри мэта). Хибяхарт нива еремя е᾽᾽эмня квадроцикл᾽ ерв᾽ нювм᾽ ними᾽ вадес: