Ямал’ тер’ илам’ теневана, юнета антрополог А.В. Головнев Бовоненково’ запад’ няӈы ям’ тэбэрцяхана сава яӈэ нюмдедась. Пыда сита’ тотрев Марра салем’ антропологхана сава яӈэ нюмдева сер ӈа. Тюкона илена ненэця’’ тарем таслаб харто’ ила’ саирм’ мэӈа’’. Ученой’’ вадана Ямал’ няна тыбэрцяри’’, халяданари’’ иле’’. Ӈамдёда ненэцие’ ня’’амна сабе хибяхарт ни падан. Тюку падыбадини’ ӈэдалёрмани’ ямбан манэ’’мыни’ ня’’амна ӈа’’. Ӈадьбяни’ Марра саля’ ня’’амна сэвхани хамвы ӈавори’’ вадетани’.
Марра саля’ тер ӈамдёда ненэця’’. Та ненэй мядодо’ мэць иле’’, сыра’ ёльцеӈгана военной частьхана ӈэда наӈэдяӈэ хаёвы солдат’ хардахана мэ’’. 1990 по’ еркад военной часть манзара ӈэвадамад тет мяд’ тер’’ няхар комнатасавэй ӈаркая харадм’ сырэй мятандо’ етри мэӈадо’.
Тюкона илена ненэй ненеця’’ ямгана халяда’’, сямянхат харвобтанадо’ явӈгаля. Хадавыдо’ халэдо’ Бованенковона тэмдарамбидо’. Тикы есянато’ ӈаврадамдо’, бензиндамдо’ тэмдаби’’. Тюку по халэто’ мир’’ тарця’’: явӈгаля’ ӈопой кг’ мир 350 еся, сюмбак’ 1 кг 450 еся, идюрца’ 1 кг 300-350 еся, палкур’ 1 кг 250 еся.
Ӈавнандо’ тюкона яв’ ханеди (няк’’, ӈарти’’, тивтей’’) хадабасетэвы’’. Тедав няк’ хоба миртялма’, нива тарава’ нид тарця ханедипохона мале сян ёӈорэй пэрӈа’’. Таремгав тюку илаӈгана няк’ юр тарана, пардонӈэ мэта ӈамгэриӈэ хая, маси тад’ нерня ӈокавна тараӈгодакы.
Нара’, та’ ёльцеӈгана Марра саля’ тер ябту, ӈаӈу, нарматы’’, ӈани ӈамгэ тирця’’ пэрӈа’’. Мани’ тикана мэвани’ мальӈгана илибей хасава’’ нарматыманзь ханӈаць’’, ӈопой яляна мэвэдо’ 40 тирця.
Нарматы:
Хадко’ пухуця Антонина Сюмзевна нарматым’ ниӈгаби:
Ӈамдёда ненэця’ ӈоб тарем тыдо’ таня’’ (300 мян). Тикыдо’ мюсерта няхато’ пэрманзь мипидо’. Сыра’ ёльцеӈгана пыдо’ ваданандо’ тыдо’ Марра сале’ ядхана харто’ илесеты’’. Хасава’’ тикыдо’ снегоходхана тари манэсаръядо’. Марра сале’ тер’’ ярколахава мал тенева’’, ӈэдалёхова хибяхарт ни ӈэдалю. Мяд’ хэвхана хан ӈокаць’’. Ӈани манэмыни’ мимбада хан’ пя’’. Тарем тасла мелмана мирця тыбэрця’’ ӈамдёда нито’ хано’ ня сырма сер ни ӈа’’.
Панаевск’ тер не’’ падвы, ябиреня тохоцяхат сертавы платье мэӈа’’. Марра саляна пирибця’’ ӈока’’. Небянадо’-нисянадо’ илеката илебей хасава’ ня’’амна хонаркурӈаць’’. Маня’’ Альбинава’’ ӈани Марра саля’ тер. Костяхана хаюпа хэмяхаданда тэсавэй ненэцие’ илам’ тикарихина тохоламбидась.
Хадко’ не ню’’Женя, Света, Нюдяконе:
Ӈамдёда ненэцие’ ила’ саир’’ мюсерта няхатато’ ӈаркавна яӈга. Паны’ ейӈэ одеяло’’ мэӈа’’, хуркари хыдито’ тэнзь, хусувэдо’ шлёпанцы’’ мэӈа’’.
Мяд’ мюня луца’ хэхэ ӈа:
Марра саля. Нены Порангуй’ мя:
Балок ӈавар’ ӈэсяӈэ, матваӈэ (баняӈэ) тара:
Планшетм’ хаеркад масралтамбава:
Ӈамдёда илаӈгана ненэця’’ хуркари ӈамгэри сертаби’’. Харта мякана илена Хадко’ ӈарка хасава ню Тайчи соляркахад мэта корм’ сертавы. Тедав тарця кор пыда мякананда, нисянда мякана таня. Ӈопой ирыхына Тайчи мяд’ терхана 200 л солярка тара. Тикы хавна тыбэрти’ поӈгана тарця корм’ мэта Тайчи’ не’ хасава ня Хасавако. Мяд’ хэвхана ӈани манэмэми’ ядыба мэта ӈамгэри (аппарат). Тарем тасла хойхана мюсерта тарця саӈговота ӈамгэрим’ вунида пэмпюрт.
Ядыба мэта аппаратм’ӈаном’ сулурпа ӈани мэӈадо’:
Марра саляна сертавы соляркахад мэта кор’’:
Хадко Худи’ ӈарка хасава ню Тайчи ӈаном’ сулурпи:
Тайчи тикы’ хавна Бованенковоход ядерта коммерсантӈэ тара.Пыда лы нямдо’, мора’’ маламби. Ӈани няхата манэкава Бованенковохона етри мэсеты, таняд ӈавар’’, соляркам’ тэврамби. Та хоювна ӈэдалёрць мэмандаданда квадроциклм’ мимыць’’. Нямдо’ тэвабаванда’ ёльцеӈгана квадроцикланда’ пуд ханм’ нюхулемби. Тикы’ хавна тикамдо’ ӈэсы’ тер хуркари манзаи сертаба мэӈадо’.
Квадроциклхана хано ӈани нюхулемпидо’:
Марра сале’ тер’’ пыхыдадо’ яӈганя ненэцяӈэ толабидо’. Мюсерта нидо’ вадепанандо’ манзеты’’: «таняӈы ненэй ненэця’’», «такы ненэця’’». Хурка ӈэбта ӈод тикы ӈэсы’ тер мал ненэй вадам’ мэӈа’’. Хадко’ ӈоб хасава ню 2мбой классм’ ёльцемахаданда луца’ вадам’ нида хамэдамбю.
Саво’иры’ 20 ялянаюркмахадани’ӈанимядо’манэманзьхаянинзь’. Нерде Тайчи’ мят’ тюни’, тикы’ пуд Нене Порангуй мядм’ манэӈани’. Нене Худи’ ня, мякананда сидя нюмда няць иле. 4мдей мяд’ тер’’ нюцю’’ хаӈгурма’ нид нянани’ пихиня лаханакурӈаць’’.
Яля’ няби вэкана Хадкохо’ Пуптаха’сидни’ ӈанона метеостанция’ няю ханаӈаханзь’. Тикы станция яӈга соты’ ниня ӈа, 1914 похона сертавы.
Яв’ няд метеостанция’ няю сырма:
Метеорологической приборсавэй площадка’, манзара мэта модуль’, едэй иле мэта харад’ хавна тикана сянди похона сертабавы харад’’, дизельной ӈа’’. Сямянхат няхатата невхы харад 1926 похона сертавы. Марра саля’ метеостанция’ ненадумдама N 69º42'55,1'' E 066º48'45,7''
Маня’’ тована’ мальӈгана метеостанцияна мэвэхэ’ сидямбой ненэця. Тикы станция’ ерв Валерий (47 пода) няби сита нядабада практикана мэна пирибця Елена. Тюкона манзара 5-6 сян ненэця ӈэсеты, теда ӈанидо’ ныланавана (отпускхана) мэ’’. Валерийха’ Ленаха’ сидна’’ сяйлабтаӈаха’, станциям’ манэлабтаӈаха’. Валерий пыхыдамда ненэй ненэцие’ илам’ теневанаӈэ толабида, мани’ манэкава сабе теневанада яӈгода толха. Хурка ӈэбта ӈод сидна’’ сяйлабтавахартада, станциям’ манэдабтавахартада сава.
Метеостанция’ ерв’ манзара мэта я:
Метеостанция. Александра, Пупта, Хадко:
Метеостанция’ библиотека:
Метеостанция’ дизельной:
Валерий метеостанция’ ерв:
Лена Валерийм’нядабада:
Метеосанцияхана ӈэда харад’’:
«Маррасаля» метеостанция. Терсяда хор’’:
Станцияхад пуня пямахадана’’ хане пэйнаць’’. Хадкохо’ Пуптаха’ туним’ нарям’ (гарпунм’) содахая ӈана ханевам’ таславэхэнзь’.
Хадко торамда няма, Пупта ӈанонда хуӈг’ ниня ӈамды. Тадри салаба’помна някм’ манэць Хадко ӈаномда енерма’ пирувна тэврамбидась. Няк сейсяда ӈамгэ, туним’ манэць сянпой ит’ санаӈга. Хурка ӈэбта ӈод Хадко сянпой няк’ хэвувна хынрада. Ханедамда наряна пакалкая нэкалӈада. Наря тикы пя’ малан сертабада еся.
Хадко саць сава ханена. Пыда някм’ ӈэдарамбада ни ӈа. Теневабцомда ет хибяри теневада. Ханена няхаюни’ нивани сюхулевани’ е’’эмня тадтаӈго вунини’ ерев. Ямгана ханевава’’ сямянхат ихини’ хамыць.
Хадко Худи (Сергей Ильич) няконзь ханманда’ пуд:
Наря:
Хадавэмда някамда мят’ тэвмахадана’’ Хадко харта яхадась. Пэвсюмя’ няна мани’ нерденя ёӈорэй няк’ ӈамзам’ ӈорӈанинзь’. Манда манзеты’’ тикы толха ӈамзам’ ненэця ӈани ӈортандо’ яӈго ӈорӈадо’, тарця ӈамза ӈавыци, халяи. Тарця лахарём’ намдабата’’ нёда пынрю’’. Няк’ ӈамза ӈамнелы, юрцавэй, ни халяю. Ненэй ненэця тарця ӈамзам’ тари пирембидо’, талтамбидо’.
Някм’ яхабава:
Ханена ненэцие вадана няк ханюй икана илеванда’ нид вэяда ёльце паль, няръя:
Тикы яляна, саво’ иры’ 21, ӈахат военной часть’ ӈэма’ няю ханӈаваць’’. Аля тикы ня’’амна ӈока ӈамгэм’ вадецеты. Ӈыхы яхад сырап ӈод тикы я сэван’ сянпой хаморӈа. Тикана сертавыни’ тадта’’ма’’ ӈока’’. Хой’ниня хуркари пурцавэй еся’ лоӈг’’. Сяхари манзеты тикы я’ индм’ нэкалпади’’ тикан’ моёпада’’. Мани’ ихинани’ тикы’ е’’эмня РФ’ оборона’ Министерстван’ лаханава сер ӈа. Ӈани сэван’ хамаӈгана 1950 по’ мальӈгыхы солдат’ халмер’’. Тикы ненэць хибяхартанда яӈго таминда тюкон сюрмы. Хальмерахананда нюмгартамда тола ни пират. Мани’ ихинани’ ӈаркая ява’’ сита лэтамбада солдатда’’ тарем пэрпата вэва.
Марра саляна ӈэвы военной часть:
Марра саляна ӈэвы военной часть’ ӈэма яхана ӈопой иле мэма мян харад:
Марра саляна ӈэда хибяхарт ехэрана солдат хальмер’’: